Главная > Новости > Вадим Милько: «Будет не хватать наших болельщиков»

Вадим Милько: «Будет не хватать наших болельщиков»

14 ноября 2010

Півзахисник «Зорі» Вадим Мілько розповідає про настрій команди напередодні київського матчу проти «Арсенала».

− Вадиме, «Зорі» непритаманний такий щільний графік виступів. Чи витримає команда?
− Я думаю, що сил вистачить. Кожен футболіст знає: краще грати, аніж тренуватись. Під час матчів віддаєш менше фізичних сил, аніж за повноцінне тренування. Ми ж після поєдинку проти «Севастополя» не провели жодного такого заняття, до яких звикли. Працювали, щоб підтримувати себе у належному тонусі. Тренери врахували кількість зустрічей і вирішили, як буде краще.

− Якщо чесно, то на який з двох попередніх поєдинків налаштовувались серйозніше?
− Мабуть, більшою мотивація була на матч Датагруп Кубка України. Адже не кожного дня є можливість потрапити до півфіналу. В Епіцентр Чемпіонаті України − 30 турів, у кубкових змаганнях турнірний шлях значно коротший. Недарма відомий тренер Віталій Кварцяний казав, що на один матч будь-кому можна налаштуватись і емоційно, і фізично.

− Чи не стала трагедією поразка від «Дніпра»?
− Дуже прикро було випустити перемогу з власних рук, довести справу до серії 11-метрових і програти там. Але Анатолій Чанцев одразу після матчу подякував команді за гру та сказав, що не треба зациклюватись на цій невдачі. Навпаки − є можливість довести її випадковість у наступних матчах Епіцентр Чемпіонату України.

− Можеш пояснити, чому гра була підконтрольна «Зорі», а випустили перевагу, коли отримали чисельну більшість?
− Ми грали однаково агресивно весь ігровий час. Просто «Дніпро» зумів використати стандартне положення, більше ж нічого за рахунку 1:1 гості не створили. Вважаю, що ми більше заслуговували на перемогу.

− За рахунок чого здобули три очки у попередній зустрічі Чемпіонату проти «Севастополя»?
− У таких матчах, коли результат однаково важливий для суперників, а вони є турнірними сусідами, на другий план відходить і техніка, і тактика, і фізична готовність. Найголовнішою стає така риса як самовідданість. Вірили в успіх до останнього, за що й були винагороджені вирішальним м’ячем на заключних хвилинах.

− Наступна зустріч з «Арсеналом». У першому колі вдома ви поступились киянам 0:2. Що запам’яталось, і які шанси тепер, адже граєте у гостях?
− Щодо матчу другого туру пригадую, в першу чергу, спеку. За температури у 42 градуси дуже мало можна продемонструвати власне футболу, про швидкість мова взагалі не йшла. Тепер буде інший футбол. З суперником ми знайомі: склад «канонірів» не змінився − хіба що повернувся після травми Сергій Закарлюка, від дій якого дуже багато залежить. Вважаю, що шанси, як то кажуть, будуть 50 на 50. Хоча нам і не буде вистачати тієї підтримки наших уболівальників, які дуже палко нам допомагали в останніх луганських зустрічах. Наприклад, у гостях з «Дніпром» навряд чи так зіграли би, як перед власними трибунами.

− Вадиме, останнім часом ти небагато часу проводиш на полі…
− Готовий грати, тренуюсь разом з усіма, ніяких травм немає. Просто зараз Анатолій Чанцев більше довіряє іншим футболістам. Мені це не заважає сумлінно виконувати свою роботу і чекати свого шансу. Перед поїздкою до Києва я підійшов до тренера та попросив дати можливість отримати ігрову практику у матчі молодіжного складу. Наставник схвально поставився до цього, тож 45 хвилин провів за «дублерів».

УПЛ




Комментирование отключено.



Луганский рейтинг Rambler's Top100 Украина онлайн