Главная > Новости > Ілля Галюза: «Нам бракує класу — командного та індивідуального»

Ілля Галюза: «Нам бракує класу — командного та індивідуального»

15 мая 2013

ГалюзаКапітан «Зорі» пояснює причини невдач своєї команди у матчах із лідерами.

— Якщо винести за дужки нічию в Дніпропетровську, «Зоря» систематично не тішить уболівальників у матчах із вітчизняними грандами. У чому причина?
— Очевидно, що бракує класу: командного та індивідуального. Важкувато нам нині боротися на рівних із «Металістом» і «Динамо».

— Кажуть, порядок б’є клас. Принаймні іноді. Отже, порядку також не вистачає?
— Мабуть, не настільки, щоби вдалося перекрити різницю у класі. Зрозуміло, що відібрати очки в «Металіста» ми могли лише завдяки шаленій самовіддачі та максимально суворій дисципліні. Приміром, як торік у матчі з «Динамо», котрий завершився нульовою нічиєю: тоді завдяки цим компонентам нам удалося нівелювати козирі киян. Нині ж, виходить, вище голови стрибнути не зуміли.

— Напередодні поєдинку побутувала тема ймовірної стимуляції футболістів «Зорі» з боку керівницт­ва «Динамо». То чи обіцяли вам фінансовий рай у разі щонайменше нічиєї?
— Про додаткові преміальні діз­навалися так само — з новин. У реальності нічого подібного нам не обіцяли. Вочевидь, це чиїсь вигадки.

— До речі, в ЗМІ ця тема висвітлювалася негативно, а ось на мій суб’єктивний погляд чогось непристойного в подібній стимуляції немає: команду заохочують демонструвати кращий футбол, а не навпаки. Яке ваше ставлення до такого явища?
— У цілому, маєте рацію. Чогось кримінального в додатковій стимуляції також не бачу. Як мінімум тому, що подібні речі не є забороненими. Загалом, стимулювання до кращої гри однозначно не суперечить спортивним принципам. На мій погляд.

— Матч із «Металістом» запам’ятався, в першу чергу, двома найрезонанснішими моментами. Розпочнімо з першого: падіння Марко Девича тягнуло на пенальті?
— У режимі «лайв» особисто я нічого не зрозумів, а ось після перегляду повторів дійшов висновку, що максимальне покарання в тому моменті — штрафний удар. Утім, звинувачувати арбітрів не збираюся.

— Чому? Нині модно після кожного матчу висувати претензії суддям.
— Приміром, у березневому матчі з «Волинню» арбітр поставив, якщо говорити відверто, сумнівне пенальті у ворота лучан. Отже можна сказати, що той борг нам таким чином повернувся.

— Момент № 2: гол не за правилами фейр-плей.
— Уважаю, момент був динамічним і футболісти «Металіста» просто не помітили Тоні Шунича, який лежав на газоні.

— Банальне, але необхідне запитання: де шукатимете мотивацію на заключні матчі сезону? Престиж, преміальні?
— Так, престиж — у першу чергу. Також перед нами стоїть завдання потрапити до десятки — це два. По-третє, для декого матчі, що залишилися, є принциповими: для мене та ще кількох хлопців непересічним буде поєдинок із «Таврією». По-четверте, донині рекорд «Зорі» за очками у чемпіонатах України дорівнює 31 пункту. Отже, намагатимемося встановити новий, нехай і скромний, але рекорд.

— Та, мабуть, без видимої мотивації налаштуватися складніше?
— Для мене це питання взагалі не стоїть таким чином: знаєте, пропустив кілька матчів із різних причин, тому наприкінці сезону футболом точно не наївся, навпаки, присутній цілком реальний ентузіазм.

Український футбол




Комментирование отключено.


  • 

  • Луганский рейтинг Rambler's Top100 Украина онлайн