Пилип Будківський: «Є до чого прагнути»
Гольовий «дубль» форварда «Зорі» та національної збірної України Пилипа Будківського допоміг луганській команді закріпитись на 4-й позиції.
– Пилипе, візуально «Зоря» просто не помітила запорізький «Металург» на своєму шляху, отримуючи справжнє задоволення від футболу…
– Готувались до матчу серйозно. Уважно передивились попередні ігри запоріжців – десь їм просто не пощастило. Я не можу сказати, що результат дався нам вже зовсім легко. Так, забили перший м’яч, але могли і пропустити. Якби так сталось, подальші події були б непередбачуваними. Насправді ж ми провели другий гол, отримали чисельну більшість. І ця червона картка суперника нам трошки допомогла – могли досягнути і більш переконливого рахунку. Щодо задоволення, то його отримує вся команда, коли її зусилля призводять до перемоги. Особисто мені радісно, коли вдається забивати у ворота суперників.
– Досі потрапити до чільної четвірки було майже неможливо. Однак часи змінюються, і нині саме «Зоря» четверта. Є конкретна мета зберегти цю позицію? Чи на що націлюєтесь?
– Звичайно, виходимо на кожен матч за перемогою. А наша нинішня позиція – це, дійсно, хороший показник. Проте позаду дуже щільна група переслідувачів, яка не дасть розслабитись. Одна-дві осічки – і тебе обженуть. Тому навіть зберегти те, що маємо зараз, буде суттєвим досягненням. Ну і мріємо знову потрапити до Ліги Європи, адже вже відчули її смак і переконались, що можемо грати на високому рівні.
– Дехто після яскравих перемог потім втрачає очки з менш іменитими опонентами. «Зоря» ж, здолавши «Шахтар», навпаки, отримала стимул до подальших звершень…
– Зрозуміло, що коли зустрічаєшся з грандами – командами, які зарекомендували себе в Європі – стимул довго шукати не потрібно. Якщо ж суперник трохи інший, то і тренер дає спеціальну установку – не схибити після того, як чогось досяг. Ну і команда у цілому хоче мати стабільно високий результат, незважаючи на імена опонентів.
– Календар ще приготував у Чемпіонаті ПЛ вам до відпустки матчі з «Ворсклою», «Металістом» та «Дніпром». Чи можна саме їх назвати мірилом на відповідність 4-й сходинці?
– Зараз всі ці команди демонструють хороший футбол, і у кожній зустрічі доведеться непросто. Запас міцності наш не такий великий, тому тільки успішне завершення першої частини змагань дозволить залишитись на поточних орієнтирах.
– Влітку із «Зорі» пішло три знакових футболіста. Виходить, що їх втрата пройшла непомітно?
– Спочатку від’їзд Тоні Шуніча, Даніло та Янніка Болі відчувався дуже гостро, адже це були провідні виконавці. Проте командні види спорту тим і відрізняються, що на місця, які звільнились, приходять інші. З часом оновлений склад відчув упевненість – вона прийшла разом з іграми. Час показав, що ми здатні показувати хороші результати.
– Чи стануть для тебе особливими останній зіграний поєдинок та загалом 2014 рік у поки що нетривалій професійній кар’єрі?
– Приємно було забити – як не як перший гольовий «дубль» у Прем’єр-лізі. Але ніколи не хочеться зупинятись на досягнутому. Попереду чекають нові випробування, і у них хотілося б забивати ще більше і, головне, регулярно. Моменти є, але їх потрібно реалізовувати. Для цього і тренуємось. Рік приніс багато хорошого, хоча у першій його половині зовсім небагато грав. Зараз отримую більше ігрової практики плюс виклик до лав національної збірної України.
– Фактично ти єдиний нападник «Зорі» — це добре чи погано?
– По-різному можна на це дивитись. Коли у людини, у спортсмена є конкуренція, він зростає. На даний момент я постійно граю – а це відмінний шанс закріплювати, розвивати свою майстерність.
– Про збірну. Які відчуття, коли приїздиш до її табору? І чи можеш говорити, що освоївся серед найкращих вітчизняних виконавців?
– Приємно, що викликають. Тим більше, вже не вперше. Сказати, що звик до такої компанії, поки що, напевно, не можу. Є до чого прагнути, є з кого брати приклад, є чому навчатися. Охоче буду працювати і виконувати усі тренерські вказівки.
– Зараз в Україні проблеми з форвардами. Погоджуєшся, що це дефіцитна позиція?
– Гадаю, що якісні нападники в Україні є, і їх немало. Але головна вимога до моїх колег по амплуа – це забивати. Мало кому помітна твоя робота без голів. Хоча приносити користь команді у кожному ігровому епізоді також важливо.
– Попереду офіційна гра у Люксембурзі. Готовий зіграти в основному складі?
– Безперечно, хочеться вийти одразу, з перших хвилин. Вважаю, що вірогідність цього існує, однак вирішувати тренерський штаб буде за тією роботою на тренуваннях, які нам ще залишились до матчу.
www.fpl.ua
