Аби почати, а там воно піде!
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Луганську область.
До найбільш пам’ятних матчів тієї чи іншої команди, як правило, потрапляють вирішальні, фінальні − такі, що приносять медалі чи кубки. Луганська «Зоря» − колектив неординарний і в цьому плані. У 1972 році представник обласного центру вперше в історії радянського футболу здобув «золото» національного чемпіонату. І перший же поєдинок марафонського турніру став немовби заспівом до майбутніх звершень, надихнув підопічних Германа Зоніна. Саме стартову перемогу над київським «Динамо» − на той момент чинним чемпіоном СРСР − і вважають найкращим матчем найкращої з команд Луганщини всіх часів.
«ЗОРЯ» (Ворошиловград) − «ДИНАМО» (Київ) − 3:0 (1:0).
Матч першого туру чемпіонату СРСР 1972 року. 4 квітня. Ворошиловград. Стадіон «Авангард». 35 000 глядачів.
Голи: 1:0 Семенов (4), 2:0 Єлисеєв (47), 3:0 Журавльов (69, з пенальті).
«Зоря»: Форкаш, Абрамов, Малигін (Ізвеков, 66), Пінчук, С.Кузнецов, Журавльов, В.Кузнецов, Семенов, Єлисеєв, Морозов, Онищенко (Білоусов, 82).
«Динамо»: Рудаков, Доценко, Соснихін, Матвієнко, Решко, Трошкін, Фоменко, Мунтян, Колотов (Веремєєв, 70), Пузач, Хмельницький.
Суддя − А.Лук’янов (Москва).
Статистика − за, погода − проти
Кияни прямували до Ворошиловграда, маючи 10-матчеву безпрограшну серію в протистоянні із суперником по стартовому туру − «Зорею», котра за підсумками попереднього чемпіонату фінішувала четвертою. Навряд чи випробуваних турнірних бійців Олександра Севідова могли налякати несприятливі погодні умови − протягом двох діб поле стадіону «Авангард» сушили гелікоптером, однак у день гри стихія просто розлютилася, запропонувавши учасникам екстрим у вигляді снігу з дощем та сильного пронизливого вітру.
Як заарканити вітер
Остання обставина зіграла за господарів, які розпочали зустріч на тій половині поля, з якої м’яч до воріт динамівців летів із подвоєною швидкістю. Й навпаки, чемпіонам, захищаючись і конструюючи атаки, доводилося долати ще й спротив вітру. На всіх вітрилах понісшись атакувати, «Зоря» вже на четвертій хвилині досягла успіху − В’ячеславу Семенову вдався чудовий удар у дальній нижній кут, і Євген Рудаков, найкращий футболіст Радянського Союзу 1971 року, лише провів м’яч очима.
Молодість проти досвіду
Мінімальний рахунок протримався до перерви, після якої за вітром мали грати вже гості. Однак на самому початку другої 45-хвилинки на киян чекав інший шквал, із яким вони не змогли впоратися. Помилкою досвідченого Вадима Соснихіна, котрий невдало відбив м’яч, скористався Юрій Єлисеєв, вразивши ближній кут − 2:0. Цей момент, по суті, й став переломним. Почувши запах «крові» великої здобичі, гравці «Зорі» заграли ще більш натхненно. В середині поля дії Семенова, Морозова та Віктора Кузнецова були енергійнішими й ефективнішими, ніж зусилля таких асів, як Мунтян і Колотов. А Володимир Абрамов виключив із гри форварда «Динамо» Віталія Хмельницького, для якого ця зустріч стала останньою в кар’єрі.
Перервали восьмирічну серію
Третій гол, проведений капітаном «Зорі» Олександром Журавльовим з 11-метрового, призначеного за фол проти Морозова, обірвав іще одну вражаючу серію київського клубу. З великим рахунком гранд радянського футболу не програвав протягом восьми сезонів! «Гра, що її показало «Динамо», могла б зійти йому з рук у будь-якому іншому місці, − припустив у звіті для тижневика «Футбол-Хокей» його головний редактор Лев Філатов. − «Зоря» ж нічого не пробачила чемпіонам. І мови не могло бути про «поважний» захисний варіант, вона переважала суперника за бойовитістю, швидкістю, енергією, жагою до перемоги».
Апетит приходить під час їжі
Звичайно, один матч, навіть виграний у блискучому стилі, − ще не показник. Але якщо в когось і залишалися сумніви щодо серйозності намірів «Зорі» на сезон, вони розвіялися дуже швидко, протягом наступних десяти днів. Спочатку поле «Авангарду» стало лобним місцем для володаря Кубка СРСР − московського «Спартака» (3:1). А потім у Львові, де свій домашній матч вирішило провести московське «Динамо», перемогу над фіналістом Кубку володарів кубків європейських країн приніс єдиний гол Володимира Онищенка. Команда Германа Зоніна твердо взяла курс до вершини!..
Юрій Корзаченко, ФФУ (Луганськ – Київ)
