Главная > Новости > Символічна збірна антигероїв прем’єр-ліги минулого сезону

Символічна збірна антигероїв прем’єр-ліги минулого сезону

12 июня 2013

КаменюкаПродовжуємо підсумовувати минулий чемпіонат.

Голкіпер: Віталій РУДЕНКО («Металург» Зп). Ще виступаючи за одеський «Чорноморець», справедливо вважався одним із наших найкращих кіперів, однак уже наприкінці першого десятиріччя 2000-х деградував, а в Запоріжжі взагалі був, як кажуть, слабкою ланкою: повільний, малорухливий, ще й ант­ропологія все частіше давалася взнаки. Тому навесні не витримали нерви навіть у його витриманого тренера.

Правий захисник: Ігор ОЗАРКІВ («Карпати»). Здавна заведено вимагати від крайніх беків швидкості та утримання позиції. У випадку з львівським виконавцем бачимо наявність першого елементу за цілковитої відсутності другого. Кажуть, що в ігровому колапсі головного західноукраїнського клубу винні, зокрема, наставники, які елементарно не вміють навчити своїх підопічних організованості, тож і діють ті настільки безтолково.

Центральний захисник: Тарас МИХАЛИК («Динамо»). Символ київського «Динамо» зразка «бронзового» чемпіонату: тотальна деградація, втрата імені та честі, колосальна кількість помилок щоматчу й… абсолютна впевненість у тому, що все добре, а то злобливі журналісти та вболівальники крити­кують, бо на футболі не розуміються.

Центральний захисник: Грегор БАЛАЖИЦ («Карпати»). Один відомий фахівець сказав, що грати гірше, ніж пара центральних оборонців львів’ян, неможливо в принципі: традиційна ставка карпатівських босів на балканських легіонерів, які нібито мусять закривати відповідальну позицію, цьогоріч виглядала особливо неадекватною.

Лівий захисник: Андрій САХНЕВИЧ («Металург» Зп). Звісно, можна все скинути на пертурбації в клубі, що приводили, по-перше, до тренерської чехарди, по-друге, до недоукомплектованої команди, в якій окремими гравцями доводилося затикати дірки… Вихованець ДЮСШ «Динамо» затикав обидва фланги як оборони, так і півзахисту, й щоразу малоефективно.

Правий півзахисник: Микита КАМЕНЮКА («Зоря»). Ще минулого сезону був лідером у Луганську, приємно шокуючи запалом і завзятістю в грі. Витримав заданий темп на початку поточного турніру, проте восени його ніби заціпило, а по завершенні зимової перерви постав настільки ж безвольним, як і його партнери.

Опорний півзахисник: Віталій ПРИНДЕТА («Волинь»). Як мовиться, «в нього все ще попереду»: хавбеку лучан лише 20 років, отож він має шанси змінити уявлення про себе в кращий бік. Але на даний момент бачимо дуже високого й дуже незграбного хлопчину, котрий був «хвилерізом» на полі тільки номінально.

Центральний півзахисник: Ніко КРАНЧАР («Динамо»). Торік, улітку, коли цей хорват із обличчям арлекіна П’єро (чи поета-символіста ХІХ ст.) викликав у нашій редакції жваву дискусію: хтось був дуже радий його появі, а хтось обґрунтовано зауважував, що такі порцелянові виконавці, які травмуються на кожній кроці й повсякчас перебувають у депресії, не можуть бути підсиленням для жодного колективу. Життя все розставило по місцях.

Лівий півзахисник: Сергій ПИЛИПЧУК («Волинь»). У Луцьк його брали як досвідченого хава, натомість прийшов утомлений футболіст, який, скидається на те, діяв не на своїй позиції: його би до центра пересунути.

Вінгер: Джексон КОЕЛЬО («Металіст»). Жажа віддавна «славився» складним характером, однак останніми місяцями вразив іще більше: зваживши на все, якраз його повернення з Туреччини слід визнати найневдалішим трансфером українських клубів за весь рік.

Центральний нападник: Артем МІЛЕВСЬКИЙ («Динамо»). Найкращий футболіст України 2009 та 2010 років регресує вже тривалий час, проте сезон-2012/2013… У першій частині грав через пень колоду, не забивши жодного м’яча в ПЛ, а взимку конфліктував зі своїм наставником, відтак весну провів у молодіжному складі.

Тренер: Віталій КВАРЦЯНИЙ («Кривбас», «Металург» Зп, «Волинь»). Упродовж року працював із трьома (!!!) колективами, кожен із яких… ну, якщо не розвалив, то принаймні не полагодив: до сезону готував «Кривбас», але буквально напередодні старту втік; потім, восени, прийняв запоріжців, од яких теж накивав п’ятами, не здобуваючи очок й не поставивши гру; насамкінець повернувся в рідний Луцьк, де ледь не понизив лігою місцевий клуб.

«Український футбол»




Комментирование отключено.



Луганский рейтинг Rambler's Top100 Украина онлайн